<< Главная страница

АпокалIпсис



Категории Богдан-Iгор Антонич ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/
1936р.

Оригинал Пiдводяться, мов соннi, велетенськi леви, силюети тяжких, прирослих до землi, кам'яностопих тюрем i в'язнiв по ночах вiдвiдують коханки i комети, i мiсяць, мов рудий павук, повзе поволi муром. Коли слова на порох стертi, сповiдатись зорям зайво. На зорях, мов на стiнах, цвiль, черва, зелiнка й вогкiсть Обличчя в'язнiв миє мiсяць синiм i холодним сяйвом аж обростуть за нiч, мов круглi пнi, кошлатим мохом! Пiдземних рiк слизьке, примарне зiлля, мокрi зорi й змiï, долини мiсяця оброслi горiховим гаєм. Сто днiв i сто ночей iдуть рудi дощi i вiтер вiє, вода пiдноситься i зорi й тюрми заливає. Де не оставсь на каменю нi камень, де зрiвнялись гори знов мулярi нову тюрму будують з брил квiтчастих. Цвiте пiд шибеницями багряне квiття мандрагори, i мотуз вiшальникiв для живих приносить щастя.
АпокалIпсис


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация